А хто в силах управляти океаном інформації?

Під таким заголовком, буквально на днях, вийшла книга інтернет-продюсера Максима Спиридонова. Місцевий автор натрапив інформацію про видання абсолютно випадково, читаючи один з численних блогів SEO-тематики. І як людина захоплюється створенням сайтів, SEO, і розвитком Рунета в загальному, теж зацікавився цим питанням. Але спочатку стало дуже цікаво прочитати книгу, проте після візиту на офіційну сторінку книги, з’ясувалося, що автор оголосив конкурс для авторів сайтів, блогерів та інших людей, які займаються розвитком своїх проектів в Мережі, а також для пересічних користувачів. Суть конкурсу – відповісти на питання «Хто керує російським Інтернетом?»

Місцевому автору теж забажав подумати на цю тему, до того ж в рамках конкурсу.

Взагалі, всесвітня Мережа, та й Рунет зокрема, мені завжди представлявся таким собі некерованим океаном інформації. Ну от як можна управляти океаном? Однак, після захоплення всіма цими речами протягом останніх кількох років, поступово і в моїй голові вимальовувалася картина, що якісь рушійні фактори суттєво впливають на Рунет все ж є. Спочатку здавалося, що керують силами є найбільші ресурси – пошукові системи, соціальні мережі та інші великі авторитетні сайти.

Всякий сайт-судно, вільний сам вибрати в якому напрямку йому плисти

Так хто ж керує цим океаном? .. Ніхто. І в той же час – все. Це анархія. Або, скажімо так – дуже демократична структура. Або все таки повернемося до метафори з океаном – дуже вже подобається мені це порівняння. Океаном ніхто управляти не може. Однак в океанах є течії, припливи-відпливи, стійкі вітри і різні рухомі об’єкти – суду.

Так ось і з Інтернетом ситуація точно така ж. Якісь серйозні і відомі проекти на кшталт Yandex, Mail.ru і Вконтакте (список можна доповнити ще десятком-другим ресурсів) – це великі течії. А ось всякий сайт в мережі можна розглянути як судно. Причому самих різних розмірів і можливостей – від утлого човна і до величезного авіаносця. Всякий сайт-судно може сам вибрати в якому напрямку йому плисти, що і кого взяти на борт, кому везти вантаж. Причому незалежно ні від чого і ні від кого. Навіть Yandex-протягом не в силах йому повністю перегородити шлях, хіба ні? Яндекс може істотно допомогти – це вірно. Він може не дозволити сайту-судну користуватися своїм перебігом – це вірно. Але ж є весь інший величезний океан! Є Google – куди більш серйозне перебіг. Зрештою – навіть без керма і вітрил, всякий проект в мережі має можливість кудись рухатися.

Інтернетом управляти неможливо

А що таке SEO? Це ті, хто вивчає навігацію, хто шукає способи ловити попутні вітри, ходити проти вітру, шукати течії або плисти проти них.

Якщо і можна виділити якісь боку в цьому величезному співтоваристві – то поділ буде таким: ті хто створюють Рунет – вебмастера, біржі контенту з арміями копірайтерів, оптимізатори. І є споживач всього того що вони створюють і просувають – рядовий серфер. Адже навіть називається як – СЕРФЕР! І скажіть після цього, що Мережу не океан 🙂

Резюмуючи все ці роздуми: Інтернетом, як і будь-який стихією, управляти неможливо. Керувати в ньому можна окремими масами, якоюсь своєю аудиторією, людьми, які хочуть щоб ними керували. Інтернет, як і будь-яку стихію, можна частково освоїти і використовувати для якихось своїх цілей. Не більше.

Цей пост написаний для конкурсу, приуроченого до виходу книги Максима Спиридонова «Рунетологія.

Ссылка на основную публикацию