Диспетчер завдань Windows 10 – вивчаємо оснащення і розподіляємо навантаження на ПК

снастка диспетчера задач – архаїчна фішка, відома ще з часів початку епохи існування операційних систем лінійки Віндовс. Чи жарт – ще в далекому 1995 році, натискаючи незабутню комбінацію Ctrl + Alt + Del, користувач викликав на екран перелік запущених процесів, з якого можна було заблокувати той процес, який в даний момент часу «висить» і завантажує систему зайвими, непотрібними операціями. Перекочував диспетчер задач і в Windows 10, при чому обріс новими абілка і фичами, став кращою, витонченішою, функциональней, і тепер крім став вже банальним відключення завдань, стало можливим поспостерігати за загальною завантаженням системи, перерозподілом навантаження між потоками і роботою окремих сервісів. Крім опису основних можливостей оснащення, я розповім про те, як отримати до диспетчера задач Windows 10 доступ, якщо той виявився заблокований адміністратором. Але про все по порядку.

8 способів отримати доступ до диспетчера завдань Windows 10

В ОС Віндовс представлена ​​маса методик відкриття оснащення диспетчера, від самих банальних і неупереджених до досить майстерних і нестандартних. Нижче я розповім про тих, які відомі автору цього матеріалу.

– найбільш інтуїтивний і доступний метод – це горезвісна комбінація Ctrl + Alt + Del. Використовуючи її, ви зможете викликати оснащення диспетчера буквально за дві секунди. Цей спосіб є найпоширенішим і найбільш відомий серед всіх. При натисканні комбінації на екрані з’явиться опціональне меню, одним з пунктів якого і буде потрібний нам диспетчер;

– ще один вельми популярний метод – це комбінація клавіш Ctrl + Shift + Esc. При натисканні зазначеного поєднання на екрані буквально миттєво виникне диспетчер, і вам не доведеться навіть підключати додаткові менюшки;

– третя по порядку методика – це опциональное меню, яке викликається по правому кліку на стартовій кнопці «Пуск». Одним з пунктів у виниклому списку опцій буде і потрібний нам диспетчер задач Windows 10;

– наступний варіант викликати менеджер завдань для контролю за виконуваними процесами і сервісами – це вибрати один з пунктів стартового меню. Натисніть на кнопку «Пуск» і відшукайте серед програм і каталогів меню директорію «Службові – Windows». Відкрийте цей розділ, і серед представленого списку системних додатків знайдете і пункт «Диспетчер завдань»;

– п’ятий метод отримати доступ до потрібної нам оснащенні – це інтегрований в операційну середу механізм пошуку. Для його запуску натисніть на іконку у вигляді лупи в панелі завдань. Відкриється форма завдання параметрів пошуку, де потрібно ввести значення «диспетчер задач». В результаті введення шуканого ключа все зайві програми та інструменти будуть відфільтровані, і вам буде доступна лише одна єдина оснащення, яка нам, власне, і потрібна;

– ще один спосіб, який нарівні з попередніми описаними методиками, можливо не так інтуїтивний і простий. На цей раз для відкриття диспетчера задач Windows буде задіяний штатний провідник або експлорер. Зайдіть в системну директорію System32 і відшукайте в ній файлик під назвою taskmgr.exe. Це і є потрібний нам модуль, запустіть його за допомогою подвійного натискання на файловий об’єкт, в результаті чого програма і відкриється;

– цей метод чудово підійде сисадмінам і тим, хто вважає за краще працювати з середовищем за допомогою консольного інтерфейсу. На цей раз ми будемо використовувати стандартну оболонку режиму командного рядка, PowerShell або міні-форму «Виконати». Введемо в якості значення в будь-якому з перерахованих інструментів запит “taskmgr”, і вуаля, – диспетчер постане перед нами у всій красі;

– останній варіант, про який мені хотілося б розповісти, – це контекстне меню таск-бару. Для його виклику просто клікніть правою кнопкою маніпулятора на панелі завдань внизу, і виберіть у виниклому меню опцію «Диспетчер завдань». В результаті таких нехитрих і нескладних операцій ми доб’ємося бажаного результату.

На цьому методики «відкрити диспетчер задач Windows 10», відомі автору цього матеріалу, добігають кінця. Якщо вам відомі ще деякі способи, про які я не згадав, будь ласка, залишайте їх у коментарях, – вони будуть цікаві як вашому покірному слузі, так і іншим читачам. Далі поговоримо про те, які абілкі надає нам позначена вище оснащення для управління операційним середовищем.

Різноманітність функцій, які виконуються диспетчером, неймовірно величезна. З його допомогою ви можете і управляти дискретними процесами, і моніторити використовувану програмами оперативну пам’ять, і переглянути лог запуску і функціонування окремих сервісів, що діють на ПК. Однак про все по черзі.

Подивимося уважніше на вкладки диспетчера і на функції, виконувані ним. Перша закладка «Процеси» відповідає за набір системних процесів, активних в даний момент. У кожній з колонок відображається обсяг системної пам’яті, займаній додатками в CPU, на накопичувачі, в ОЗУ, і в пропускної здатності мережі. Якщо додатки стають надто ненажерливими, і починають впливати на загальну продуктивність системи, їх тут же можна відключити, клацнувши на кнопку «Зняти задачу» в правому нижньому куті екрана. Відключати можна не тільки робочі додатки, але і сервіси, а також фонові процеси, що запускаються системою в автоматичному режимі за замовчуванням. Перелік програм досить інформативний, і з його допомогою ви тут же зможете побачити, які з поточних процесів є найбільш ресурсоємними і вимогливими до блокування, а, отже, і звільнення апаратних потужностей ПК.

Друга закладка під назвою «Продуктивність» надає здатність моніторингу завантаження складових елементів комп’ютера і дає можливість точного відстеження отримання пікового навантаження дисковим накопичувачем або процесором, а також їх вільної роботи без певних перевантажень або проблем. Графік надає досить точні і наочні відомості, а це дає вам повну картину ефективності і швидкості складових компонентів і вузлів апаратної конфігурації.

На наступній вкладці «Журнал додатків» можна познайомитися з балкою активних процесів і програм за поточний період для чинного призначеного для користувача аккаунта. І хоча даний список обмежується лише процесами і сервісами, куди не входить додатки користувача, подивитися, які таски виконувалися системою за останній місяць ви цілком зможете за участю представленої вище вкладки, що входить до складу диспетчера задач.

Четверта по порядку закладка з назвою «Автозавантаження» дає можливість тонкої і ретельної кастомізації списку програм, що завантажуються системою автоматично при старті. Потрібні для вас програми можете залишити в списку, якщо ви часто з ними працюєте і відчуваєте гостру необхідність в них, а зайві, незатребувані модулі можете прибрати зі списку, звільнивши тим самим ресурси ПК і дозволивши системі зменшити завантаження, в результаті чого та стане запускатися і працювати злегка швидше.

Ще одна оснащення, що її названо «Користувачі», в першу чергу, припаде до душі сисадмінам і аналітикам. Тут можна подивитися навантаження на ПК всіх працюючих в ОС програм, згрупованих за активним користувачам (або користувачеві). В цілому, функції закладки трохи схожі з першим із складових компонентів диспетчера задач Віндовс 10, але тут ви можете подивитися навантаження, яку вони надають на операційну кожним користувачем, а не додатком окремо. Дуже зручно, якщо ви хочете рівномірно розподілити навантаження між усіма підключеними до Осі користувачами.

Останні дві оснастки лише злегка доповнюють описану перш функціональну частину. Перша з них під назвою «Подробности» вміщує в себе детальну інформацію про поточні процесах, задіяних в системі, куди входить ідентифікатор процесу, його стан, обсяг займаної ОЗУ, ім’я користувача, що запустив рутину, і її опис. Остання із складових закладок диспетчера лише повторює оснастку «Служби», що входить до складу категорії «Адміністрування», доступною в панелі управління.

Трапляється і таке, що після деяких операцій, виконаних системним адміністратором, і що більш часто, привнесених вірусом або хробаком, оснащення для управління системними ресурсами виявляється заблокованою, а при спробі її виклику з’являється попередження такого змісту:

Якщо зміни, викликані появою даного повідомлення, були проведені адміном, для запуску диспетчера знадобиться лише залогінитися в систему від імені адміністратора. Якщо ж у всьому винен вірус або ботнет, блокування оснащення пов’язано з тим, щоб приховати від користувача відомості про процес, що містить шкідливий код. Трохи нижче ми поділимося з вами відомостями про те, як виконати розблокування диспетчера задач, скориставшись редактором реєстру.

Відкриваємо редактор за допомогою комбінації “Win + R” і введення у виниклому міні-вікні значення “regedit”. В панелі зліва відкриємо розділ HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Policies \ System. Якщо така категорія відсутня, створимо його в ручному режимі. Справа повинен знаходитися параметр DisableTaskMgr, – встановимо його значення в 0. Для приведення нашого наміру в силу клацнемо правою клавішею миші на ключі і виберемо опцію «Змінити». Ось і все, що потрібно зробити. Якщо диспетчер як і раніше не доступний, перезавантажити ПК і повторимо спробу.

Як бачите, диспетчер задач Windows 10 виконує масу корисних функцій: від контролю і моніторингу за системними процесами і навантаженням конкретних апаратних до регулювання і кастомізації списку автозавантаження і управління дискретними завданнями, виконуваними від імені активного користувача. Розібравшись в його функціональності та можливості, ви істотно полегшите собі життя в подальшому при адмініструванні власного комп’ютера.

Ссылка на основную публикацию