MBR або GPT – що краще?

Яка технологія – MBR або GPT, найбільше підходить для жорстких дисків – це питання, яке хвилює багатьох комп’ютерних фахівців, а також користувачів ПК. Ми давно звикли, що розвиток нових і багатообіцяючих інформаційних технологій часто призводить до їх зіткнення зі старими, але перевіреними часом. І далеко не завжди перемога в цій боротьбі гарантована інновацій. Який же буде результат протистояння на цей раз, покаже лише час.

призначення MBR

Як відомо, для того, щоб комп’ютер міг би запустити операційну систему, йому спочатку необхідно знайти логічний диск, на якому вона розташовується. Пошук такого диска здійснюється за допомогою BIOS, і в цьому їй допомагає MBR.

Абревіатура MBR означає Master Boot Record (Master Boot Record). MBR є невеликий блок інформації і розміщується зазвичай в найпершому секторі жорсткого диска або іншого носія інформації. Як правило, обсяг MBR не перевищує 512 байт.

Призначення MBR двояке. По-перше, в MBR міститься виконуваний код, який дозволяє BIOS почати завантаження необхідної операційної системи. По-друге, в MBR міститься інформація про розділи жорсткого диска – так звана таблиця розділів (Partition Table).

Виклик коду, що міститься в MBR, здійснюється в самому кінці роботи завантажувача BIOS, і фактично саме йому BIOS передає керування. Код, що міститься в MBR, досліджує і перевіряє таблицю розділів, що міститься в завантажувальному секторі, а потім передає управління завантажувачу конкретного розділу, який містить операційну систему.

Для ідентифікації головного завантажувального запису зазвичай використовується спеціальна сигнатура 55h AАh, яка знаходиться в самому кінці сектора, в якому розташовується MBR.

Концепція MBR вперше почала застосовуватися ще в перших версіях DOS на початку 80-х рр. Незважаючи на надзвичайну простоту і відносну надійність даної технології, вона має і ряд недоліків. Основним недоліком MBR є відсутність підтримки дисків об’ємом більше 2 ТБ, які на даний момент вже не є рідкістю. Також головний завантажувальний запис не може підтримувати більш 4 основних розділів на одному диску.

GPT – історія і особливості

Недоліки MBR спонукали розробників шукати шляхи їх подолання. Однією з альтернатив MBR стала технологія GPT (GUID Partition Table). Цей новий формат таблиці розділів з’явився після впровадження сучасної технології BIOS – UEFI, про яку ми розповідали в відповідній статті.

GPT так само, як і MBR, розташовується на початку завантажувального диска, проте займає, як правило, не найперший сектор, а другий сектор. Перший сектор резервується для MBR, яка в дисках з GPT теж може бути присутнім, але лише для сумісності зі старими операційними системами. Структура GPT багато в чому схожа на структуру MBR, проте є і відмінності.

Перш за все, GPT не обмежує свій обсяг одним сектором в 512 байт. Таблиця розділів в GPT може мати розмір в 16 КБ і при розмірі сектора в 512 байт розташовуватися в 32 секторах. Ця особливість дозволяє обійти властиве MBR обмеження на максимальний розмір диска в 2 ТБ. У GPT максимальний розмір диска може складати більше 9 зеттабайт (1 зеттабайт = 1 000 000 000 ТБ).

Крім того, корисною особливістю GPT в порівнянні з MBR є дублювання інформації з таблиці розділів. Крім оригіналу GPT на початку диска існує її копія в самому кінці диска, що дозволяє відновити своєму таблицю розділів в разі пошкодження.

Недоліком GPT, як, втім, і багатьох інших нових технологій, є відсутність її підтримки в багатьох ОС. Багато ОС розпізнають і вміють читати GPT, але далеко не всі вміють завантажуватися з її допомогою. З 32-розрядних версій Windows GPT вміють читати все настільні операційні системи, починаючи з Windows Vista, а також серверні ОС, починаючи з Windows Server 2003 SP1. З числа 64-розрядних систем GPT розпізнають всі ОС, починаючи з Windows XP Professional і Windows Server 2003.

До числа ГР, які вміють завантажуватися за допомогою GPT, можна адресувати 64-розрядні версії Windows, починаючи з Windows Vista. З 32-розрядних версій Windows завантаження за допомогою GPT підтримує тільки Windows 8. У разі настільних ОС завантаження операційної системи за допомогою GPT можлива лише при наявності в комп’ютері сучасної версії BIOS – UEFI.

Також завантаження за допомогою GPT підтримують сучасні версії інших сімейств ОС:

  • Solaris – починаючи з 10 версії
  • FreeBSD – з версії 7.0
  • Linux Fedora – з версії 8.0
  • Linux Ubuntu – з версії 8.04
  • OS X – з версії 10.4.0

Вибір необхідної технології

Що краще все-таки використовувати, GPT або MBR? Як ми з’ясували, GPT має низку переваг перед Master Boot Record. Однак для остаточного вибору варто враховувати три основні чинники:

  • Яку операційну систему ви збираєтеся встановити на комп’ютері.
  • Об’єм жорсткого диска, на який ви збираєтеся встановити цю ОС.
  • Наявність на материнській платі комп’ютера UEFI.

Останній фактор є найважливішим. Якщо на вашому комп’ютері немає UEFI, то краще використовувати MBR, оскільки настільні операційні системи сімейства Windows не зможуть завантажитися з такого диска. Також MBR краще і в тому випадку, якщо ви збираєтеся встановлювати стару операційну систему, таку, як Windows XP або більш стару.

Для комп’ютерів, що мають UEFI, краще використовувати GPT, оскільки GPT пропонує більше можливостей для розбиття диска, і, що важливо, може бути відновлена ​​з резервної копії.

висновок

Що краще – нова багатообіцяюча технологія, або стара, перевірена часом? Відповідь на це питання не можна дізнатися, не враховуючи вимоги, які пред’являються до кожної технології в конкретному випадку. MBR і GPT виконують одну і ту ж функцію – зберігання інформації про структуру диска і забезпечення завантаження операційної системи. Багато в чому дані технології схожі, проте між ними є й відмінності. На даний момент MBR підтримується практично всіма операційними системами, проте, GPT володіє багатьма розширеними можливостями. Крім того, в ряді випадків користувачеві неможливо обійтися без установки GPT, наприклад, при використанні дисків об’ємом більше 2 ТБ.

Ссылка на основную публикацию