Windows без антивіруса

Люди переконані що інтернети кишать вірусами які так і норовлять опинитися на їхньому комп’ютері. Насправді вірус досить непросто распостранить. Тому як всякий вірус це програма, яка для здійснення своєї діяльності повинна бути запущена. Це означає якщо ви запускаєте тільки ті програми, в яких впевнені – ви ніколи не знайдете вірус. Як бути впевненим що скачана вами програма не вірус? Потрібно просто користуватися офіційними софтом, узятим з офіційних сайтів розробників цього ПО. Або як мінімум з найвідоміших трастових торрент-трекерів.

Качайте перевірені програми!

Якщо вам пропонують конкретної програми, з якими то вузьконаправленими функціями – не варто відразу ж завантажувати і запускати це ПО – пошукайте в інтернеті відгуки про програму використовуючи найпростіший запит «імя_етой_программи відгуки». У потенційно небезпечній програми напевно знайдуться негативні відгуки в історії.

Щоб ви могли собі уявити і орієнтуватися в подальшому – приклад такої програм MyGuests Vkontakte, про яку я дуже давно розповідав в своїй статті, а також в статті про приділення myguests. Прикладами ж «трастових» програм можуть являтся найвідоміші безкоштовні програми – припустимо браузер Mozilla Firefox або безкоштовний медіапрогравач для windows – The KMPlayer, про який я теж недавно розповідав. Якщо ж вам потрібна платна програма, яку ви не в змозі купити, але все ж хочете використовувати крякнуті і піратські копії на свій страх і ризик (наприклад Photoshop) – краще завантажувати таке з відомих перевірених торрент-трекерів – наприклад з rutracker.org.

Знайти безкоштовні аналоги програм. Використовувати офіційний софт.

Однак я сам не є прихильником зламаного софтвера, тому не рекомендував би вам користуватися крякнутий ПО, а пошукати йому безкоштовний аналог. Благо світ Opensource програмного забезпечення не стоїть на місці і розвивається семимильними кроками. Практично для будь-якої платної програми напевно знайдеться безкоштовний аналог. У випадку з фотошопом, наприклад можна використовувати Gimp. Якщо ви затурбуєтеся пошукати знайдете і інші.

Не виходить? Я допоможу!

Якщо не можете знайти безкоштовний аналог програми самі – зверніться до мене, я вам допоможу. Можете через коментарі, можете через форму зворотного зв’язку (посилання в футере). Таким чином і карма буде чиста – безкоштовний софт вам не доведеться красти 🙂 І не доведеться шукати його де попало, ламати голову де взяти ключ або кряк – бо воно буде доступно для безкоштовного скачування прямо на офіційному сайті. І ще будете на 100% впевнені що ніяке шкідливе ПО дана програма в себе не включає і не є вірусом.

Відкритий код – запорука безпеки

Адже якщо програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, то його практично неможливо зробити шкідливим і вже тим більше распостранить, бо використовують його тисячі користувачів і кожному з них доступний вихідний код цієї програми. Це є своєрідною гарантією що даний софт безпечний. Адже якщо з ним щось не так – хто-небудь вже б запідозрив недобре і досліджував би вихідний код програми. Спільнота миттєво б дізналося про це через списки розсилок, за допомогою яких зазвичай спілкуються розробники подібного ПО. Але це вже відхилення від теми. Адже ми почали з корисності антивірусів і значну складність розповсюдження шкідливого софту, тому давайте до теми повернемося.

Як відкрити файл безпечно?

Другий спосіб не підхопити шкідливу програму на свій комп’ютер – це запускати його в сендбоксе (прим. Cендбокс від англ. Sandbox – пісочниця.) Ізольована від основної робочої системи середовище, яке запускається всередині неї. І тільки в ній запускається підозрілий софт. Наприклад віртуальна машина. Якщо ви будете запускати підозрілі програми у віртуальному машині – то якою б шкоди не намагалася програма нанести – ваш основний комп’ютер від неї не постраждає. Прикладом використання віртуальної машини можу запропонувати вам досить велику статтю – огляд windows 10.

Пісочниця або новий користувач

Якщо у вас немає можливості перевірити додаток в пісочниці, на іншому комп’ютері що не містить важливої ​​інформації або у віртуальній машині. Відкривайте підозрілі файли іншим користувачем з обмеженими правами (не адміністратор комп’ютера). Спеціально для цього можете створити такого користувача переключитися під нього, і відкрити підозрілий файл з під його облікового запису. Цим ви гарантуєте що файли належать вашою основною облікового запису або критичні для роботи системи не зможуть бути змінені або видалені запущеним додатком. Ну а якщо програма все ж вимагає адміністраторських прав, у вас немає вибору – доведеться використовувати ізольоване середовище – пісочницю. Створюйте віртуальну машину і запускайте такі програми лише в ній 🙂

І ще – щоб не завантажити нічого випадково можна, і навіть потрібно, встановити на свій комп’ютер блокувальник рекламних банерів Adblocks, про який я розповідав в статті про розширення для браузера. Оскільки сайти, з яких найчастіше поширюється софт зловмисниками, зазвичай рясніють різними спливаючими вікнами і настирливими банерами, то якщо ви затурбуєтеся тим, як відключити рекламу в хромі, вам буде легше контролювати безпеку своєї системи. Плагін Adblocks дуже тихо і точно подібне сміття блокує і ви бачите на веб сторінках тільки корисне вміст. А значить ви не натиснете ніякі зайві вікна випадково і не скачаєте нічого шкідливого ненароком.

Власники Windows – будьте обережні!

Саме безконтрольного скачування варто побоюватися перш за все користувачам ОС windows, оскільки скачана програма в ній може бути запущена навіть без відома користувача. Що виключається, наприклад, в unix-подібних операційних системах – Mac і сімейство Linux. У них ніяке додаток без відома користувача запуститися просто не може. Будь-якій програмі в цих системах обов’язково повинні надійти інструкції на виконання, простіше кажучи – софт повинен бути запущений користувачем або іншим виповнюється процесом. Саме по собі наявність вірусу в файлової системі жодним чином операционке нашкодити не здатна.

Втім, треба віддати належне Microsoft – з останніми версіями Windows вони все більше вирішують цю проблему і в сучасних Windows вже практично виключений мимовільний і неконтрольований запуск програм. А значить і віруси писати і розповсюджувати стало набагато складніше. Саме тому я переконаний, що антивірус не потрібен, про що наполегливо повторював у своєму огляді безкоштовних антивірусів.

 Чому на сервера ставлять Linux?

Власне кажучи, саме з цієї причини для Linux і Макінтоша існує мізерна кількість вірусів щодо кунсткамери віндового вірусних. Йдеться про тисячократним різниці. Але ось так уже склалося – філософія unix дозволила цим операційним системам практично уникнути вірусної напасті. Саме тому велика частина комп’ютерів в світі виконують найбільш важливі завдання працює під linux і іншими юнікс. 98% серверів світу працюють під ними. Практично всі, що обслуговує світовий інформаційний простір, є сервером і працює під * nix. Навіть ось цей сайт який ви зараз читаєте, працює на веб-сервері apache. А він в свою чергу запущений на сервері під керуванням операційної системи Centos Linux. Саме тому віруси не так вже й страшні для інтернету в цілому і не здатні сильно розповсюджуватися.

Яка операційна система у айфона і на навігаторах? І навіть на smart tv телевізорах?

До речі, не варто думати що вам вся ця історія з Linux далека. Адже ви користуєтеся мобільним телефоном? На вашому смартфоні стоїть саме unix-подібна

система! Якщо у вас гаджет від Apple – iPhone або iPad – в ньому операційна система IOS, яка заснована на MacOs, яка в свою чергу бере коріння від FreeBSD, яка безумовно Unix 🙂 Якщо ж на вашому пристрої Android – я вас вітаю! Ви безсумнівно один з мільярдів користувачів Linux! Оскільки Андроїд є не що інше як Linux. Спеціально щоб показати вам це я підключився до командного рядка свого Android-телефону і зробив скріншот, на якій чітко видно висновок команди, яка показує інформацію про версії ядра операційної системи в будь-якому Linux – uname. У тому числі і в ОС Андроїд.

Саме тому, ви можете сміливо взяти на замітку, що для вашого телефону не потрібні ніякі антивіруси! Бо зараз їх модно встановлювати, не варто на це витрачатися.

Ссылка на основную публикацию